Preventive role of self-education in the formation of personality

Abstract

Спроба об’єднати фактори, що зумовлюють процес розвитку особистості, у провідні блоки на основі їх спорідненості дозволяє, з одного боку, значно розширити поле для дослідження, а з іншого – дає можливість на основі загальних теоретичних положень більш глибоко і ґрунтовно дослідити окремі підсистеми загальної системи факторів. Між групою об’єктивних факторів(природні, соціальні) та таким суб’єктивним фактором, як власне природа особистості, чільне місце посідає такий об’єктивно-суб`єктивний фактор, як духовність. З одного боку, її стан та зміст зумовлені об’єктивними факторами, а з іншого – форми її прояву мають суб’єктивний характер. Аналіз рівня розвитку особистості на цьому етапі дозволяє визначити позитивний та негативний результати процесу виховання, обрати та апробувати шляхи корекції поведінки вихованців.

Виявлення та наукове обґрунтування основних тенденцій взаємодії провідних блоків системи факторів формування особистості дозволяє визначити та науково обґрунтувати найбільш ефективні шляхи превентизації прояву особистості в негативних формах її поведінки.Ще один шлях полягає в зміні, за допомогою уяви, інформації що надходить. У даному випадку невротична реакція полягає в зміні ситуації таким чином, щоб поразки та неуспіхи не могли поставити під сумнів переконання даної особи у своїй величі. З цією метою досить, наприклад, уявити себе талановитою людиною, якій заступають шлях і яку не визнають або якій шкодять заздрісні посередності і зрадлива доля. Раціональне мислення змінюється ірраціональним, яке визнає бажане і приємне за дійсне. Ідеальне «я» ототожнюється з реальним «я». Самовиховання в такому разі стає зайвим, індивід послуговується лише уявою.